Лютий 2019

Верховна Рада у четвер, 28 лютого, планує розглянути низку “зелених” законопроектів. Про це повідомляє Екопростір.

Отже, в останній день зими нардепи розглядатимуть:

Проект Закону про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року (№8328, друге читання) – дороговказ, як перейти від «совкового» принципу екологічного врядування до європейського за майже 10 років.

Проект Закону щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (№8449д, друге читання) – запровадження “зелених” аукціонів для великих об’єктів відновлюваної енергетики.

Проект Закону про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (№9253,перше читання) – базовий закон для реалізації кліматичної політики Україні, адже дозволить отримати надійні та достовірні дані про викиди парникових газів на рівні кожного підприємства.

Проект Закону про озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази (№9082, перше читання) – про поступове зменшення в обігу й згодом повне припинення використання небезпечних для озонового шару й клімату речовин.

Законопроект щодо запровадження європейського досвіду про здійснення державного природоохоронного контролю, який передбачає підвищення адміністративної відповідальності за екологічні порушення (№8026, перше читання)

Ще два законопроекти про зміни до Податкового та Митного кодексів направлені на стимулювання розвитку галузі електричного транспорту (№8159 та 8160, перше читання). Документи пропонують тимчасово до 31 грудня 2028 року звільнити від ввізного мита комплектуючі вироби для виробництва транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами, а також низку податкових пільг на придбання електрокарів, реалізацію літій-іонних акумуляторів, зарядних пристроїв та електротранспорту, а також передбачити не менше 5% паркомісць для електромобілів.

IKEA анонсувала випуск нових штор Gunrid, що будуть очищувати брудне повітря в кімнаті.

Їхня поверхня розроблена на мінеральній основі, що дозволяє речовинам на ній знищувати забруднювачі повітря під час контакту зі світлом. Цей процес подібний до фотосинтезу.

Штори Gunrid − перший продукт IKEA з функцією очищення повітря. У компанії кажуть, що збираються використовувати таку технологію також в інших текстильних виробах.

Штори з’являться у продажу 2020 року в магазинах IKEA.

Згідно з інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 90% людей у світі дихають забрудненим повітрям.

Океанічний мікропластик поступово проник у харчовий ланцюг, а звідти в організм людини.

Забруднення океанів пластиком вважається однією з найважливіших екологічних проблем. Особливо небезпечний мікропластик – крихітні пластикові частинки діаметром менше 5 мм, які входять до складу косметики, миючих засобів і добрив.

Щороку тільки Європа викидає в навколишнє середовище майже 40 000 тон мікропластику. Це в 6 разів перевищує розміри Тихоокеанської сміттєвої плями.

Європейське хімічне агентство запропонувало новий закон, який передбачає заборону 90% мікропластику, що використовується в Європі. Про це пише Futurism, на яке посилається HighTech Plus.

Документ заборонить використовувати мікропластик у тих випадках, якщо він слугує просто для збільшення прибутку або якщо його можна замінити більш екологічною альтернативою.

Якщо Євросоюз прийме цей закон, в наступні 20 років кількість пластикових частинок, що потрапляють у навколишнє середовище, скоротиться на 4,4 млн тонн.

Однак процес швидким не буде, зазначає видання. Спочатку хімічне агентство протягом 15 місяців збере наукове обгрунтування для заборони. Потім звіт передадуть до Єврокомісії, яка за 3 місяці повинна розглянути і підготувати законопроект. І навіть у разі прийняття цього закону пройде до 8 місяців, перш ніж він набуде чинності.

Проте, екологи вважають розробку законопроекту позитивним кроком. Він істотно обмежить забруднення, яке загрожує не тільки морським екосистемам, а й здоров’ю людей.

Раніше ЄС прийняв рішення про заборону 10 видів звичайної пластика. До чорного списку увійшли трубочки для коктейлю, одноразовий посуд і ватні палички.

Мікропластик – маленькі шматочки розміром 1-5 мм, котрі заповнюють моря і накопичуються в організмах морських істот. Це значить, що океанічний мікропластик проник в харчовий ланцюг, з риби та молюсків він потрапляє і в людські тіла.

Раніше вчені виявили, що в більшості марок кухонної солі, яка продається по всьому світу, присутні частинки мікропластику. Найбільше їх міститься в морській солі (1 674 частки на  1 кг) – це пов’язано з забрудненням морів пластиковими відходами. На другому і третьому місцях – кам’яна і озерна сіль (462 і 148 часток відповідно).

Несприятлива екологічна обстановка провокує розлади настрою.

До такого висновку прийшли американські дослідники, які роками вивчили вплив забруднення повітря на психологічне здоров’я китайців, де найчастіше відбувається зміг, повідомляє Daily Mail.

У даному дослідженні провідний автор Сіці Чжен (Siqi Zheng) з Массачусетського технологічного інституту заявляє, що забруднення атмосфери може вплинути на життєві рішення людей.

За словами Чжена, в дні, коли концетрація смогу набагато вище, люди частіше поводяться імпульсивно і ризиковано, про що згодом можуть пошкодувати, можливо, в результаті короткочасної депресії і тривоги.

В рамках наукової роботи дослідники використовували дані з соціальних мереж для відстеження того, як зміна рівня забруднення навколишнього середовища щоденно впливає на щастя людей у 144 китайських містах.

Також вчені використовували інформацію про рівні ультрадисперсних частинок — концентрації PM 2,5, отриману в результаті щоденних вимірювань якості повітря, що проводяться Міністерством охорони навколишнього середовища Китаю.

Для вимірювання рівня повсякденного щастя в кожному місті команда використовувала алгоритм машинного навчання, щоб той проаналізував 210 мільйонів повідомлень з найбільшої в Китаї платформи мікроблогів Sina Weibo. Пости охоплювали період з березня по листопад 2014 року.

Потім учені розрахували медіанне значення цього міста і дня, так званий індекс вираженого щастя, що варіюється від 0 до 100.

Нарешті, дослідники об’єднали цей індекс за щоденними даними про концентрації PM 2.5 і погоді.

Чжен сподівається продовжити дослідження, щоб з’ясувати, як політики Китаю будуть реагувати на зростаючий попит населення на чисте повітря.