В Швеції закінчилось смяття. Цікаво, як?..
З 2012 року у світі проводять дуже цікаве дослідження. «Мережа рішень сталого розвитку» (UN Sustainable Development Solutions Network) аналізує, наскільки щасливими почувають себе громадяни різних країн. Аналіз відбувається за багатьма показниками: ВВП на душу населення, захищеність, свобода, рівень корупції, гарантії від держави…
За результатами 2020 року Україна у цьому рейтингу посіла 123-е місце. Зі 153 країн. На 7-у розташувалась Швеція.
Чому саме цю країну ми обрали героїнею статті, а не сусідку-Фінляндію, яка посіла перше місце? Тому що Швеція — це країна, якій не вистачає власного сміття. Бо лише 1% від того, що закінчує свій життєвий цикл, дійсно опиняється на сміттєзвалищах.
Швеція — країна музики та безвідходного життя
Швеція відома яскравими музичними гуртами: ABBA, Roxette. Саме у Швеції проходить нагородження Нобелівських лауреатів. А члени королівської родини люблять поганяти на своїх авто, за що в них іноді вилучають права.
Але найбільш виразною рисою цієї країни є те, що тут переробляється 99 % сміття.
Сумлінні шведи вже довгий час сортують відходи. Спеціальні контейнери стоять на вулицях та в будинках. У кожній родині по 6-7 ємностей для різного сміття: кольорового скла, білого, паперу, газет, пластику, бляшанок…
Але найцікавіше відбувається тут з харчовими відходами. Їх складають у невеличкі паперові мішечки, які стають біопаливом для транспорту. І завдяки такому пакету (приблизно декілька кілограмів) автобус може проїхати 4 км.
Пам’ятаєте кадри з фільму «Назад у майбутнє 2», коли професор заправляв свою машину відходами зі сміттєвого баку. Таке ось, таке майбутнє вже настало у Швеції.
Як шведи «дійшли» до того, що імпортують сміття
Щоб наразі бути однією з найчистіших країн у світі, керівництво держави почало впроваджувати різні програми ще у 80-х роках минулого століття. Як було модним колись казати: з громадянами проводили роз’яснювальну роботу про необхідність сортування сміття. Й зараз тут можна побачити спеціальні плакати, які ілюструють, навіщо ти це робиш і що натомість отримуєш.
Про сортування мусора говорять з дітьми у садочках. І тому навіть маленькі діти розуміють, у який саме контейнер вони повинні викинути обгортку від цукерки. 
Більшість жителів держави знають, що з викинутого пластика можна зробити новий ще сім разів. І лише після цього він піде на електростанцію для спалення, де принесе користь людям, а не шкоду природі.
Швеція, яка не має покладів нафти чи газу, понад 40 % енергії бере від сміття. І щоб мати змогу виробляти якнайбільше енергії, вона його закуповує у сусідів. Бо власного не вистачає.
Завдяки сміттєпереробним заводам опалюються мільйони квартир, і сотні тисяч мешканців отримують світло.
Лайфаки по-шведські
Наведемо декілька прикладів того, як шведи змогли підійти по-новому до переробки сміття.
- Гроші за пляшки. Ні це не звичне для нас збирання пляшок. У магазинах, купуючи воду у пластикових пляшках, ви можете помітити, що на ціннику вказана одна сума, а в чеку інша. Ця різниця — і є «вартість» пляшки. Випили воду, вкинули пляшку до спеціального контейнера — і повернули собі кошти у вигляді купона, який можна витратити у тому ж супермаркеті.
- Плогінг. Це біг підтюпцем (неквапливий біг), який супроводжується збором сміття. Отже ви виходите не лише на пробіжку парком, а на пробіжку, протягом якої робите свій парк чистішим та охайнішим.
- Безкоштовні переробні станції. Держава зацікавлена у габаритному смітті, тому що воно стає паливом для заводів, які виробляють енергію. Саме тому в спеціальних центрах приймають на переробку старий крам безкоштовно. У вихідні тут вибудовується ціла черга із бажаючих позбутись старих диванів, холодильників, акумуляторів.
- Деконструкція. Це переродження будинків. ⠀У разі знесення старої будівлі машини «відкушують» шматки стін і везуть їх на спеціальну станцію, де після переробки вони знову стануть будматеріалами. Так старий будинок перетворюється на новий.
- Повернення ліків до аптеки. Прострочені пігулки в Швеції теж не викидають, а здають в аптеку. Туди ж можна віднести використані шприци та голки. Прострочені ліки становлять велику загрозу для довкілля. Тому вони підлягають утилізації. За допомогою спеціального обладнання ліки спалюють, а потім знищують газ, який утворився під час згорання.
Шведи змогли подивитись на сміття з іншого боку. Ні, тут живуть звичайні люди, які теж можуть кинути недопалок на бруківку або сплутати контейнери для сміття. Але вони намагаються бути кращими.
І ніхто не заважає кращими бути й нам. У містах вже з’являються контейнери для різного типу сміття. Магазини приймають старі батарейки. А спеціальні пристрої на вулицях за пластикову пляшку «видають» порцію корму для безпритульних тварин. Якщо ми хочемо, увійти хоча б до топ-100 найщасливіших країн, треба з чогось розпочинати. Так чому не розпочати зі сміття, яке викидати у баки, а не у траву.
